Головні зусилля зараз мають бути зосереджені не на пошуку персоналії міністра, а на широкому обговоренні функцій та структури майбутнього міністерства

Від того, чи зможе Україна сформулювати до свого 30-річчя зрозумілу аграрну політику, від того, якою буде ця політика, залежить, чи залишаться ця та багато інших родин жити на нашій прекрасній землі

Ідея обкласти дрібних аграріїв безумовним податком на землю — не нова. Вперше я почув про неї 2017-го року від представників великих агрохолдингів, які мали потужне лобі в органах влади. Тоді вони просто хотіли відмахнутися від цих маленьких агровиробників. Щоб їх просто не стало

Слова про детінізацію агровиробництва, про збільшення доходів місцевих громад, та інші красиві аргументи на користь ініціативи із поставленим податком з гектара, — лише гарна обгортка

Вся західна цивілізація тримається на двох речах — конкуренції та підприємницькому дусі. Ухвалення законопроєкту №3131 має на меті їх знищити на користь агрохолдингів. Тому штамп популістів про «село гине» може стати сумною реальністю

Стратегія посткарантинної економіки має будуватися на прагматичному розрахунку — яка галузь здатна генерувати на кожну державну гривню максимальну віддачу. Альтернативи аграріям, як це часто буває в Україні, знову немає

Зупинка інвестицій в елеватори, овоче- та фруктосховища, тваринницькі комплекси (птахоферми, свиноферми, комплекси для утримування корів), переробні підприємства, не може не вдарити по країні. Адже аграрне виробництво впливає на розвиток усієї економіки

Аграрії не готові ризикувати і вкладати кошти в будівництво об’єктів через плани щодо скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Те, як відбувається відкриття ринку, ні в кого не викликає довіри. В обіцянки кредитів на землю ніхто не вірить

Спочатку був запропонований дуже ліберальний формат впровадження ринку, але потім, у міру зміни ідеології партії «Слуга народу», із законопроекту стали висмикувати цілі блоки, і земельна реформа стала перетворюватися з лібертаріантської в соціалістичну

Кредити для придбання землі, як правило, видаються на термін близько 30 років. Водночас українське законодавство поки не дає ніяких гарантій того, що фінансова підтримка фермерів, які візьмуть кредити на придбання землі, буде збережена хоча б у середньостроковій перспективі

Українці добре пам’ятали, що три роки обіцяв уряд Гройсмана: ніяких іноземців, усе для фермерів, 200 гектарів — в одні руки. До цього люди були готові. А далі пішов провал за провалом: іноземці, жодних обмежень щодо площі і відверте знущання обіцянками кредитів, яких не буде. Кожна нова інформація суперечила попередній

Сьогодні право голосу на референдумі мають понад 20 млн громадян України, в той час як власниками сільськогосподарської землі є лише близько 7 млн ​​з них. Я хочу всіх запитати: чому 20 млн чоловік вирішуватимуть, як цим 7 млн ​​розпоряджатися або НЕ розпоряджатися своєю власністю?