Біографія, досьє

Максим Петрович Мартинюк (нар. 24 квітня 1977 року, м. Одеса) — український державний діяч, політик.

Кар’єра

Виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України (листопад 2018 р. – лютий 2019 р.)

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України (липень 2016 р. – листопад 2018 р.)

Під час роботи в міністерстві був ініціатором упровадження програм державної підтримки в агропромисловому комплексі та дотацій фермерам (здешевлення кредитів для фермерських господарств; підтримка розвитку хмелярства; закладення молодих садів, виноградників, ягідників; державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, рибництва; фінансування програми ведення лісового господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді).

Працював над розробкою земельних законопроектів. Виступав за поетапне введення ринку, яке передбачало би поступове, обережне звуження обмежень для інвесторів. Був категорично проти швидкого скасування мораторію (наприклад, через процедуру депутатського подання до Конституційного суду); наголошував, що це несе низку ризиків (зокрема, встановлення необґрунтовано низьких цін і надмірну концентрацію земель в одних руках), які можна нівелювати та зробити цей процес прозорішим у разі більш плавного проведення земельної реформи.

Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (березень 2015 р. – липень 2016 р.)

Скоротив роздутий штат чиновників. Виступав за реформування Держгеокадастру щодо розпорядження землями; вважав, що структура має займатися лише обліком угідь. Працював над пришвидшенням процесу відкриття та наповнення Державного земельного кадастру.

За час його роботи Держгеокадастр запустив онлайн-сервіс реєстрації карти земельної ділянки. Новий функціонал дав змогу сертифікованим інженерам-землевпорядникам та власникам паїв подавати заявку на реєстрацію ділянки онлайн. Ідентифікацію почали робити за допомогою цифрового підпису й номера кваліфікаційного сертифіката, а всі дані, в тому числі технічну документацію — подавати у відсканованому вигляді. За допомогою цього сервісу запустили механізм боротьби з корупцією в галузі. Адже усувався ризик штучного затягування оформлення, оскільки онлайн-заявка відразу відображається в системі, і в кадастрового реєстратора включається зворотний відлік терміну, відведеного законодавством, та формується публічна карта зареєстрованих земельних ділянок.

Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України (березень 2014 р. – березень 2015 р.)

Під його керівництвом служба запустила безкоштовну гарячу лінію, впровадила систему консультативних центрів, завдяки чому зникли посередники, які заробляли на необізнаності населення з нюансами законодавства. Було впроваджено систему електронних декларацій, що звело до мінімуму контакти з чиновниками.

Максим Мартинюк ініціював процес подачі документів на ліцензування в електронному вигляді, були розроблені всі нормативні акти.

Директор Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради (2011–2014)

Працював над розробкою стратегії розвитку міста «Вінниця – 2020», що передбачала розбудову ефективної та дієвої транспортної інфраструктури. Під його керівництвом департамент розробляв новий

Генеральний план Вінниці, який включав стратегію розвитку транспортної системи, концепцію формування ландшафтного каркасу й концепцію формування суспільного простору міста.

Керівник Управління охорони водних ресурсів Мінприроди України, перший заступник керівника Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області (2009–2010)

Голова правління «Проектно-вишукувального інституту ʺВінницяводпроектʺ» (2004–2009)

Викладач кафедри менеджменту Вінницького підрозділу Європейського університету (2000–2003)

Головний юрист-спеціаліст Вінницького районного відділу Пенсійного фонду України (1998–1999)

Освіта

Економічна, юридична.
Закінчив Вінницький державний сільськогосподарський інститут за двома спеціальностями: «Менеджмент організацій» і «Правознавство».

Сім’я

Спільно із дружиною Іриною Мартинюк виховують сина Любомира.

Цитати

Про ринок землі:
«Для України найкращою була б модель поступового запровадження ринку землі. Спочатку лише фізичні особи-громадяни України продають фізичним особам-громадянам України. Через 5 років дії ринку в такому режимі, коли відбудеться перерозподіл і створення ʺміцнихʺ фермерських господарств, можна його відкривати для українських юридичних осіб із бенефіціарами-українцями. І лише ще через 10–20 років впускати на ринок юридичних осіб з іноземним капіталом».

Про розвиток сільського господарства:
«Сільське господарство не терпить монополії. На мою думку, це одна з галузей, де вже вбудовані гени із захисту від монополізації. Ситуацію, в якій 80% того чи іншого сектору припадають на великих гравців, треба змінювати. Але змінювати, не пригнічуючи великих, а за рахунок розвитку малих і середніх гравців. Окрім оздоровлення ринку, цей тренд сприятиме створенню робочих місць і посиленню економічної активності на сільських територіях».

Про корупцію:
«Не варто сподіватися, що зміна виконавців розв’яже проблему. Звільнення — не вихід із ситуації, адже таким чином можна всіх звільнити, хто ж тоді буде працювати? І це в той час, коли в країні відчутний кадровий голод у всіх сферах. Корупції не існує там, де немає можливості нею займатися. Потрібно максимально автоматизувати системи, прибирати фактор впливу чиновника».

Про хобі:
«Моє хобі — це догляд за садом. Маю невеликий яблуневий та вишневий сади у Вінницькій області. Там релаксую і набираюся нових сил. Люблю читати книжки. Наразі перечитую 8-томне видання творів Гі де Мопассана. Із нещодавно завершених книжок мене вразив роман ʺМеч Ареяʺ Івана Білика, який був дивом виданий у радянські часи. У ньому висунуто альтернативну теорію про те, що легендарні племена гунів — це слов’яни й безпосередні пращури українців. А вождь гунів Аттіла — київський князь Гатило. Ця гіпотеза нічим не підтверджена, просто книжка написана дуже класно».