Публикации

Цена погоды — Максим Мартынюк

  • Август 9, 2018
Максим Петрович Мартынюк

Вопрос введения ограничений на экспорт зерна не рассматривается. В меморандуме с зернотрейдерами будут закреплены прогнозные ожидаемые объемы экспорта продовольственной пшеницы.

Я б хотів почати з двох новин, і обидві вони, попри традицію, непогані.

Перша. У той час, коли більшість країн-ключових постачальників зерна на світовому ринку долають наслідки погодних катаклізмів, Україна, яку кліматичні проблеми в 2018 році теж не оминули, має всі шанси зібрати високий урожай на рівні 60 млн тонн+.

Друга. У держави достатньо механізмів, щоб забезпечити баланс на внутрішньому ринку при будь-якому розвитку зовнішньої кон’юнктури.

Урожай пшениці в Україні в 2018 році очікується на рівні 24 млн тонн (за фактом вже зібрано 21,7 млн тонн), з них 13 млн тонн — продовольчої. Ці прогнози зафіксовані на 12-00 минулої п’ятниці, 5 серпня, за результатами обмолоту 89% площ під цією культурою.

Підсумковий результат буде на 2 млн тонн нижче, ніж роком раніше, проте ця дельта не критична для внутрішнього ринку, потреба якого в продовольчій пшениці — 4,5 млн тонн.

Для тих, хто переживає за надходження валютної виручки (я сам до таких належу), повідомлю, що погода була сприятлива для розвитку пізніх культур, особливо кукурудзи, і це компенсує експортний потенціал.

Зрозуміло, що показник валового врожаю малоінформативний для внутрішніх переробників, для яких ключовим параметром є якість зерна.

За даними аналізу Держспоживслужби та інституцій у структурі НААН, співвідношення «продовольче зерно/фураж» в урожаї пшениці 2018 року становитиме 55/45.

Південні та центральні області встигли зібрати урожай до початку затяжних злив і з істотною  перевагою компенсують зниження якості в західних регіонах, де збиральна кампанія припала на період опадів.

Зараз на елеваторах (включно з портовими) знаходиться 7,75 млн тонн пшениці. З них 5,1 млн тонн — 1-5-го класів, причому 5-го класу, який належить до «умовно-продовольчих» — не більше 0,6 млн тонн.

Таким чином, станом на 5 серпня баланси виглядають цілком благополучними, а ситуація — повністю контрольованою.

Проте за останні кілька тижнів ми спостерігаємо відчутне зростання закупівельних цін на пшеницю. Актуальні розцінки – 6000 грн +, тоді як місяць тому тонну продовольчого зерна можна було купити за 5200 гривень.

Причин декілька.

Ключовий гравець глобального продовольчого ринку, яким є Україна, не може залишатися поза світовими тенденціями, а погода істотно знижує світову пропозицію зерна врожаю 2018 року і рухає ціни вгору.

Другий фактор — нестабільність на валютному ринку, яка змушує внутрішніх гравців форсувати закупівлі зерна.

Тенденція підвищення вартості пшениці не може не турбувати насамперед представників хлібопекарської промисловості, які мають справу з соціальним продуктом і чиї споживачі дуже чутливі до найменшого зростання цін.

За даними учасників цього ринку, питома вага борошна істотно знизилася в останні роки у міру зростання цін на інші ресурси, і сьогодні в структурі собівартості хліба з пшеничного борошна 1-го сорту займає 40,3%.

При цьому 22,3% припадає на витрати на збут і паливо,  9,3% – на технологічні цілі, 9,2% – загальновиробничі витрати,  7,4% – адміністративні витрати.

За розрахунками знову таки самих пекарів, подорожчання борошна на 10% генерує надбавку до ціни хліба на рівні 5%.

Що ми збираємося робити?

Незважаючи на те, що ніхто з профільних чиновників офіційно жодного разу не вимовив страшне слово «квоти», по ринку цей привид ходить.

До Мінагрополітики активно звертаються учасники галузі різного статусу і з різною часткою ринку з проханням прояснити ситуацію.

Всім їм ми відповідаємо, що на сьогодні (а це, нагадаю, вже 90% зібраних площ) питання введення обмежень на експорт зерна не розглядається.

Проте з огляду на ситуацію на зовнішніх ринках і підвищений попит на продовольчу пшеницю, ми зобов’язані вжити заходів безпеки.  Ще раз повторюся, що прямі обмеження – найнебажаніші з них.  Але рівень самоорганізації трейдингового ринку досить високий, і я переконаний, що ми можемо обійтися без крайніх заходів.

Найближчим часом ми підпишемо меморандум з зернотрейдерами, в якому закріпимо прогнозні очікувані обсяги експорту продовольчої пшениці.

Для тих, хто поспішає трактувати це як «держрегулювання» і «квотування», хочу нагадати, що цей документ підписується вже декілька років поспіль, причому з кожним роком, у міру того, як довіра уряду і трейдерів один до одного зростає, рамки стають все менш жорсткими .

Так, якщо в сезоні 2016/2017 в додатку до меморандуму були позначені прогнози по більшості продовольчих культур – пшениці, житу, ячменю, то в минулому сезоні ми обговорювали тільки обсяги експорту пшениці — продовольчих і фуражних класів. А в цьому році ми плануємо окреслити обсяги експорту виключно по продовольчій пшениці.

Тепер про погані варіанти, до яких, я впевнений, не дійде. Україна є членом СОТ і членство накладає на нас зобов’язання завчасного інформування країн-учасниць про введення тих чи інших торгових обмежень.

Варіанти, які нам доступні при дотриманні цієї умови, – експортні мита, квотування обсягів експорту, автоматичне і неавтоматичне ліцензування експорту.

Востаннє обмеження на експорт зерна в Україні вводилися в 2010/2011 маркетинговому році. Упевнений, що рівень свідомості всіх учасників ринку буде достатнім, щоб такі заходи залишилися в минулому назавжди.

[Всего голосов: 0    Средний: 0/5]